РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ ТА ЦИФРОВА РЕВОЛЮЦІЯ

11 березня прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан оголосив, що його офіс створив онлайн портал для збору інформації про воєнні злочини, скоєні в Україні. Генеральний прокурор України зробила теж саме. Яку роль відіграватимуть цифрові докази в майбутніх переслідуваннях? Чи достатньо потужне цифрове забезпечення МКС, щоб обробити таку масу інформації онлайн?

РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ ТА ЦИФРОВА РЕВОЛЮЦІЯЗбір доказів з «відкритих джерел» є відтепер невід'ємною частиною розслідувань щодо воєнних злочинів. © фото Макса Дузіга / Max Duzig (Unsplash), відредаговане вид. Justice Info.
0 хв 13Приблизний час читання

Міжнародний кримінальний суд (МКС) далеко не єдиний суд, який проводить розслідування воєнних злочинів, ймовірно скоєних в Україні. Низка слідчих органів у Європі та за її межами, у тому числі понад десяток національних прокурорів, створили підрозділи збору доказів. І хоча свідчення жертв і свідків, у тому числі українських біженців, продовжують відігравати головну роль в слідстві, юристи визнають також важливість цифрової інформації. В Україні, як ніколи, ціла плеяда громадян і неурядових організацій, які все більш і більше стають експертами, змушують слідчих брати до уваги цінну інформацію, зібрану з «open source» - з відкритих джерел.

«Під час конфлікту ви спостерігатимете, як люди фотографують події, які відбуваються навколо них», - каже Нік Уотерс з Bellingcat, провідного незалежного колективу дослідників і громадських журналістів, які використовують технології з відкритим кодом у своїх розслідуваннях. «Якщо їхнє село розбомблять, бачите, вони хочуть розповісти про це всьому світу. Вони хочуть сказати: подивіться, це був ресторан, там їли жінки і діти, ось відео, на якому видно їхні тіла, які доводить це. Я бачив це в Сирії, в Ємені, а тепер і в Європі [в Україні]».

700 000 ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ, ЗІБРАНИХ З ЛЮТОГО

Bellingcat співпрацює з неурядовою організацією Global Legal Action Network (GLAN) в проекті зі збору доказів в Україні «Правосуддя та відповідальність». Оскільки архівування є основною частиною цифрової війни, «контент з відкритих джерел, зібраний під час розслідувань Bellingcat, зберігатиметься у Mnemonic, незалежної сторонньої організації, яка зберігає архів цифрового контенту про Україну, як вона робила це для Сирії, Ємену та Судану, », – пояснює сайт організації GLAN.

Хаді Аль-Хатіб, директор Mnemonic, каже, що кількість загальнодоступної інформації про конфлікти лише зростає в Інтернеті. «У кожній країні є певні платформи, що використовуються», - розповідає він вид. Justice Info. «Наприклад, у Сирії для такого типу трансляції в основному використовувались YouTube і Facebook, а в Україні це Tik Tok і Telegram. Ми бачимо, що в Україні їх використовують все більше і більше людей, особливо зараз. З лютого ми заархівували близько 700 000 одиниць інформації [про Україну]. Такої кількості інформації ми раніше не бачили».

«ІНФОРМАЦІЯ, ДОСТУПНА КОЖНОМУ»

«Відкриті джерела — це джерела інформації, до яких може отримати доступ будь-хто», - каже Уотерс з Bellingcat. «Вам не потрібно належати до певної національності чи певної групи людей. Вам не потрібно мати дозвіл безпеки, щоб отримати доступ до інформації. Можливо, вам доведеться заплатити невеликі гроші, щоб отримати доступ, але якщо то велика суми, як-от скажімо кілька тисяч фунтів стерлінгів, я б не обов’язково вважав цю інформацією з відкритим кодом. Це інформація, до якої світ може отримати доступ, майже повністю онлайн».

Автори Берклійського протоколу про цифрові розслідування з відкритим кодом, опублікованого минулого січня Кафедрою права Каліфорнійського університету в Берклі та Управлінням ООН з прав людини в Женеві, стверджують, що цифрова революція «привела до нових типів і джерел інформації, які можуть допомогти в розслідуванні ймовірних порушень прав людини та серйозних міжнародних злочинів». Ця інформація може бути особливо цінною для слідчих, які не можуть фізично отримати доступ до місця злочину вчасно, що часто буває під час міжнародних розслідувань, - зазначають вони.

Однак онлайн інформацією також можна маніпулювати, і її величезна маса лякає. Крім того, для того, щоб її збирати, перевіряти та архівувати, необхідно мати експертизу. За словами авторів Берклі, дотепер «організації з захисту прав людини, міжурядові органи, слідчі механізми і суді зі складностями адаптувати свою практику роботи до нових цифрових методів встановлення фактів і аналізу. Один з найбільших викликів, з якими вони стикаються, це виявлення і перевірка відповідних матеріалів у зростаючому обсязі онлайн інформації, особливо фотографій і відео, знятих на смартфони та інші мобільні пристрої, деякі з яких можуть бути скомпрометовані або неправильно ідентифіковані».

ПРОТОКОЛ БЕРКЛІ: КРОК ДО МІЖНАРОДНИХ НОРМ

Метою протоколу Берклі є надання певних загальних міжнародних стандартів і вказівок щодо проведення он-лайн досліджень ймовірних порушень міжнародного права. Він також «встановлює заходи, які онлайн слідчі можуть вжити, щоб захистити цифрову, фізичну та психосоціальну безпеку та безпеку свою та інших осіб, у тому числі свідків, жертв і осіб, які, ризикуючи власним добробутом, першими почали діяти (наприклад, громадян, активістів і журналістів), щоб задокументувати порушення прав людини та серйозні порушення міжнародного права».

Отже, як, наприклад, працює Bellingcat? Уотерс пояснює, що насправді досить рідко можна знайти відео, опубліковане людиною, яка його зняла, оскільки воно, можливо, було багаторазово перепощене. Таким чином, одне із завдань це визначення джерела. Потім, якщо ми говоримо про відео, Bellingcat докладає багато зусиль, щоб перевірити його. «Після того, як це відео ідентифіковане, ми розташовуємо його в часі та просторі», - каже він, використовуючи інструменти картографування та супутникові зображення. «І потім ми об’єднуємо всю інформацію про подію. Я розумію, як працює зброя. Тож, в якості прикладу: якщо є ручна граната, що вибухає, і велика куля полум’я як з голлівудського фільму, я знаю, так гранати не працюють».

ЗВ’ЯЗКИ МКС І НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОКУРАТУРІВ

За словами директора Аль-Хатіба, Mnemonic, партнер Bellingcat в українському проекті, є неурядовою організацією, яка займається «просуванням прав людини та справедливості шляхом збереження та перевірки відкритої та закритої цифрової інформації». Неурядова організація має досвід створення архівів щодо Сирії, Ємену, Судану та Білорусі, каже він Justice Info. «Інформація із закритих джерел» зберігається організаціями та окремими особами, такими як асоціації з захисту прав людини, ЗМІ та журналісти, - пояснює він, - і тому не є загальнодоступною. Але прокурорам і судам також може знадобитися необроблений матеріал, якого немає в Інтернеті.

Аль-Хатіб пояснює, що для проекту щодо України Mnemonic архівує інформацію від коаліції 16 українських неурядових організацій, Amnesty International та Bellingcat. Команда Mnemonic також підтримує зв’язок з МКС та національними прокурорами, щоб поінформувати їх про свою роботу та розуміти, яка інформація їм може знадобитися у майбутньому.

За його словами, зараз Mnemonic планує залучити невелику групу власних слідчих і почати впорядковувати архіви по Україні, щоб було легше відповідати на запити судів і прокуратурорів. Вони можуть включати, наприклад, інформацію про конкретні інциденти, такі як ураження цивільної інфраструктури, «доказові зв’язки» (тобто інформацію, що пов’язує конкретного підозрюваного з певною подією) або ланцюг командування.

«ВАРІАНТІВ НАБАГАТО БІЛЬШЕ, НІЖ У СИРІЇ»

Аль-Хатіб каже, що Mnemonic вже відповів для Сирії на запити щодо інформації від «Міжнародного, неупередженого та незалежного механізму» (MIII), органу ООН зі збору доказів. За його словами, проблема Сирії полягала в тому, що «у нас було дуже мало кримінального правосуддя», за винятком кількох випадків універсальної юрисдикції, зокрема в Німеччині. «Сьогодні в Україні все зовсім по-іншому. У нас набагато більше варіантів, ніж у Сирії».

За його словами, Mnemonic виніс із Сирії деякі уроки. «Перший урок, який ми застосовуємо безпосередньо в контексті України, полягає в тому, щоб архівувати матеріали якнайшвидше, оскільки вони можуть загубитися на платформах соціальних мереж, наприклад, через те, що злочинці закривають свої облікові записи або уряди просять соціальні мережі закривати певні облікові записи або цензурувати певний вміст. Другий урок полягає в тому, що занадто заархівувати інформацію – дуже легко. Тому вельми важливо переконатися, що ми координуємо цю роботу між різними організаціями, і що різні організації роблять свій внесок у архівування матеріалів в одному місці».

Для нього першочерговим завданням є «якнайшвидше зв’язатися з відповідальними за кримінальне переслідування». Саме це, за його словами, дозволило в Німеччині довести до кінця історичну справу, і на початку року засудити за тортури сирійського чиновника.

ЯКА ВАША ДУМКА ПРО МКС ТА ПРО «ВІДКРИТИЙ КОД»?

Треба ще побачити, чи зможе така зазвичай повільна та бюрократична юрисдикція, як МКС, здійснити цю цифрову революцію. Bellingcat, заснований у 2014 році британським журналістом і блогером Еліотом Хіггінсом, переїхав у 2018 році до Гааги, Нідерланди, де знаходиться штаб-квартира МКС. Організація співпрацює з Консультативною радою з технологій МКС, щоб «допомогти їм зрозуміти, як розслідування відкритих джерел можна застосувати в їхній роботі»., Вотерс обережно каже, що він вважає, що «в Міжнародному кримінальному суді безумовно є люди, які усвідомлюють цінність такого типу інформації. Ви знаєте, ордер на арешт Аль-Верфаллі [Лівія] у 2017 році повністю базувався на відкритих джерелах. МКС чітко усвідомлює користь цієї інформації і вже використовував її в кількох випадках».

За словами вид. Justice Info, медіа-служба Офісу прокурора МКС відмовилася надати цифри щодо даних, зібраних через її онлайн портал, відкритий після початку війни в Україні. «Служба Офісу прокурора не коментує оперативні питання, пов’язані з поточними розслідуваннями, і тому не може коментувати кількість або зміст отриманих матеріалів. Ми продовжуватимемо зміцнювати канали, через які всі суб’єкти можуть взаємодіяти з нашою слідчою діяльністю», – відповіли вони, додавши, що прокурор підкреслив намір свого Офісу «запровадити нові передові технології для збагачення, фільтрації та аналізу матеріалу. Вони включатимуть впровадження штучного інтелекту та інструментів машинного навчання, які значно поліпшать можливості слідчих Офісу прокурора переглядати аудіо та відеодокази».

«Сподіваюся, вони запустили процес, щоб мати можливість використовувати цю інформацію [на українському порталі]», — каже Вотерс. «Я припускаю, що буде справді великий потік інформації. Я їм не заздрю, їм доведеться розбиратися у всьому цьому».

Зважаючи на те, що у випадку України слідчі групи мають доступ до української території, «така інформація, безумовно, буде використана як підтверджуючі докази поряд із речовими доказами та свідченнями», вважає Вотерс. «Але я не думаю, що когось відправлять до в’язниці лише на основі інформації з відкритих джерел».