Україна: у Росії ймовірні учасники батальйону «Азов» не визнають себе винними

19 липня у військовому суді Ростова-на-Дону, розташованому на південному заході Росії на річці Дон, за 32 кілометри від Азовського моря, відбулося перше засідання по суті у справі 22 ймовірних членів українського батальйону «Азов». У залі суду зібралося понад 40 осіб – адвокати, журналісти, судові пристави. За склом «акваріума», де в російських судових залах сидять підсудні, вишикувалися 22 обвинувачених, серед яких дев'ять жінок. Незвично великий «акваріум» охороняли п'ятеро охоронців у бронежилетах і чорних балаклавах. За задумом прокуратури, у загорожі мало бути 24 людини, але двох з них – лейтенанта Давида Касаткіна і старшого офіцера Дмитра Лабінського – восени минулого року обміняли на російських військовополонених.

Серед 22 фактичних обвинувачених лише шестеро були діючими військовослужбовцями на момент їх захоплення в полон. За даними українських ЗМІ, семеро припинили військову службу до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Дев'ять жінок працювали в полку «Азов» поварами або виконували господарські завдання.

Засідання 19 липня розпочалося із затримкою [Justice Info вдалося отримати інформацію з поєднання відомостей від ЗМІ та адвокатів, а також аудіозапису дебатів]. Прокурор пояснив, що затримка пов'язана зі станом здоров'я одного з обвинувачених, Олександра Іщенка. У відповідь на запитання судді він заявив, що почувається «вже краще». «Лікарі вам щось сказали?» – запитав суддя. «Діагностували гіпертонічний криз і зробили укол. Зараз він почувається нормально», – відповів представник обвинувачення від імені обвинуваченого.

Слухання стало першим засіданням після місячної перерви. За цей час прокурор привів матеріали кримінальної справи у відповідність до російського законодавства. Раніше членів батальйону «Азов» звинувачували за статтями кримінального кодексу самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР). Їм інкримінують «насильницьке захоплення влади» в ДНР, а також участь у «терористичній» організації.

Добровільне здавання в полон проросійській владі

На попередньому засіданні прокурор зачитав обвинувачення. Тепер підсудних запитали про їхнє ставлення до звинувачень. П'ятнадцять з них не визнали провину і коротко виклали свою позицію, не вдаючись у подробиці. Один промовчав. П'ятеро попросили надати їм право висловити свою позицію на наступних судових засіданнях. Лише один погодився з обвинуваченнями.

– Я не визнаю провину повністю. Жодних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу чи захоплення влади, я не вчиняла, – заявила Владислава Майборода. Вона працювала поваром у полку «Азов».

– Я не маю жодного відношення до захоплення влади, тому що під час служби не мала жодних повноважень. У моєму підпорядкуванні не було нікого, – розповіла колега Майбороди Лілія Павріанідіс, яка пояснила, що залишила позицію і здалася в полон добровільно.

– Я працювала поваром, і [під час бою] у нас був вибір: піти (з позиції) або залишитися. Я самостійно прийняла рішення покинути її, – пояснила повар Ніна Бондаренко.

Артем Гребешков сказав, що може визнати лише те, що служив у полку «Азов» з 2017 по 2021 рік. На той час він не вважався терористичним (в Росії), зазначив він.

– 22 лютого 2022 року я відмовилася брати участь у бойових діях, а 4 квітня 2022 року прийшла до органів влади (проросійських) і здалася самостійно, – сказала Наталія Гольфінер.

Інша повариня, Лілія Руденко, звернула увагу суду на те, що в обвинуваченні зазначено, що їй довелося покинути свою позицію. «Але я зробила це добровільно», – сказала вона. Її колега Олена Бондарчук промовчала. «Погано себе почуває?» – поцікавився суд. «Вона відмовляється спілкуватися. Я не можу висловити її позицію», ­– сказав призначений адвокат.

Лише одна людина, Олег Тишкул, визнав, що згоден з обвинуваченням, але не надав жодних подробиць.

Ще п'ятеро підсудних заявили, що висловлять свою думку про винуватість чи невинуватість пізніше. Деякі з них просили суд врахувати деякі конкретні деталі з матеріалів справи.

Мовчазний свідок

Потім прокурор представив суду свій план дій щодо слухання: він хотів допитати чотирьох свідків, дослідити письмові матеріали справи, заслухати підсудних і перейти до заключної промови – без заперечень з боку захисту.

Прокурор одразу ж викликав першого свідка. Жінка представилася дружиною підсудного Анатолія Грицика і розповіла, що він вже не був членом батальйону «Азов», коли його заарештували у квітні 2022 року вдома під Маріуполем у Донецькій області. Суд нагадав їй, що вона має право не свідчити проти своїх близьких. Жінка вирішила скористатися цим правом, зазначивши, що її попередні свідчення вже є в матеріалах справи, які під час судового засідання не зачитувалися. Прокурор хотів допитати іншого свідка за допомогою відеозв'язку, але свідок, як повідомили, не зміг прибути на призначену йому зустріч до суду, розташованого в Донецькій Народній Республіц

Підтримка «терористів» шляхом приготування їжі

Наприкінці судового засідання адвокат Ірини Могитич подав клопотання про закриття кримінальної справи. Адвокат зачитував клопотання близько 20 хвилин. З першої частини документа стало зрозуміло, які саме дії поварів російське слідство вважає злочинними.

Згідно з матеріалами обвинувачення, зачитаними адвокатом на судовому засіданні, Могитич нібито, готуючи їжу, була причетна до «надання підтримки «Азову» та насильницького утримання влади всупереч Конституції Донецької народної республіки». Як повар, вона «забезпечувала їжею членів терористичної організації та виконувала інші кухонні обов'язки на території «Азова» [тобто в селищі Урзуф під Маріуполем, де розташовувалася база «Азова» до початку бойових дій на металургійному заводі «Азовсталь»]. Саме цими діями вона, як стверджується, «перешкоджала відновленню конституційного ладу в ДНР [яка претендує на Маріуполь як частину своєї території] і функціонуванню силової структури Народної Республіки».

Юридичні помилки обвинувачення

У клопотанні адвокат спирався на те, що він називає юридичними «помилками» в обвинуваченні. Об'єктом злочину був названий суверенітет Донецької Народної Республіки. Згідно з російським законодавством, об'єктом злочину за інкримінованим звинуваченням може бути тільки суверенітет Росії. На момент, коли обвинувачена нібито скоїла злочин, Росія ще не провела «референдум» про включення Республіки до складу Росії. Крім того, звинувачення Могитич в тероризмі також не є можливим, стверджував адвокат, оскільки батальйон «Азов» був віднесений до категорії терористичних організацій в Росії в серпні 2022 року, а підсудній пред'явлено звинувачення за події, що відбувалися взимку і навесні 2022 року.

Російські правозахисники і раніше наводили ці ж аргументи. Наприклад, правозахисник Роман Кисельов пояснив Justice Info, що підсудні діяли на міжнародно визнаній території України в той час, коли навіть сама Росія не визнавала «республіки» [східної та південної України] частиною своєї національної території. Військовий суд Ростова-на-Дону пообіцяв розглянути клопотання пізніше.

Наступне засідання призначене на 9 серпня, за словами прокурора, на ньому він планує «продовжити допит свідків».

Pекомендована література

Низькопробний і суперечливий судовий процес над полком «Азов» у Росії