Викрадений, катований росіянами та підсудний за зраду

Тепер його долю вирішуватимуть судді Хаджибейського районного суду Одеси.

Колишнього керівника Херсонського слідчого ізолятора Ігоря Гурякова обвинувачують у державній зраді – співпраці з ворогом під час окупації Херсона і «даруванні» їм установи. Сам чоловік заперечує звинувачення. Причому Гуряков – не звичайний підсудний. Він також є жертвою: окупанти викрали його і декілька днів тримали у катівні, піддаючи тортурам.

В середині травня 2022 року окупанти викрали тодішнього виконуючого обов’язки очільника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова та його заступника – Євгена Усачова. Про це в Facebook написала Гаяне Оганесян, яка на той час очолювала прес-службу Херсонської міської ради. «Днями російські військові увірвалися до Херсонського СІЗО. Саме увірвалися, тому що Ігор Гуряков та заступник начальника СІЗО з оперативної роботи Євген Усачов чинили опір й не пускали окупантів на територію слідчого ізолятора», – розповіла Оганесян.

Пропагандистське відео?

Пізніше російські канали опублікували пропагандистське відео, в якому Ігор Гуряков закликає підлеглих продовжувати працювати та зізнається, що співпрацював з СБУ. Він також додав, що установа звернулась до правоохоронних органів РФ для посилення охорони в слідчому ізоляторі, щоб не допускати нових бунтів проти окупантів.

«Так, я готовий продовжувати виконувати свої обов’язки для стабілізації ситуації», – каже у пропагандистському відео начальник СІЗО, нервово потираючи руки.

Гаяне Оганесян була впевнена, що таке відео з Гуряковим могли записати лише під тиском. Вона також зазначила, що пенітенціарним установам не надали вказівок виїжджати. «Департамент з питань виконання кримінальних покарань, через вашу бездіяльність і байдужість – над людьми знущаються орки. Співробітники змушені робити вибір під дулами автоматів… Ані Мін’юст, ані ви жодного разу публічно не звернулись зі словами підтримки до працівників служби і осіб, що за ґратами», – сказала Оганесян.

Наприкінці серпня 2023 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом порушення звичаїв війни. Пізніше двом ідентифікованим російським військовим висунули обвинувачення у катуванні людей в Херсоні. Серед потерпілих – Ігор Гуряков та його заступник Євген Усачов. За даними слідства, озброєні російські військові вивезли Гурякова та Усачова, погрожуючи фізичною силою. Спочатку їх відвезли до воєнної комендатури, а згодом чоловіків помістили в камері у підвалі Херсонського апеляційного суду. Там окупанти облаштували катівню.

Як стверджує слідство, впродовж 3 днів Гурякова та Усачова допитували четверо російських військових. Чоловіків зафіксували в одному положенні та тримали так понад годину. Допит супроводжувався постійним побиттям руками, ногами по всьому тілу, застосуванням електричного струму. Їх також погрожували вбити.

Наразі СБУ встановила особи двох окупантів, причетних до викрадення та катування Гурякова та інших осіб; їх судять заочно в Херсоні. Перший – полковник Віктор Бедрик, самопроголошений командир Херсонської області, другий – його підлеглий Олександр Чичкан.

Гуряков «добровільно перейшов на бік ворога»

Наприкінці листопада 2022 року працівники ДБР затримали тодішнього виконувача обов’язків керівника Херсонського СІЗО, а також його заступника та оперуповноваженого. За даними слідства, після російського вторгнення ці працівники СІЗО перейшли на бік ворога та отримали посади у незаконно створеному органі.

В ДБР стверджують, фігуранти виконували злочинні накази окупантів та утримували в слідчому ізоляторі ув’язнених херсонських активістів. «Начальник Херсонського слідчого ізолятора з початком тимчасової окупації зрадив присягу та добровільно перейшов на бік ворога. Так само вчинив його заступник з оперативної роботи. Удвох вони допомагали ворогу створювати незаконну структуру "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области", що увійшла до складу служби виконання покарань РФ», – йдеться в повідомленні про затримання.

ДБР також зауважило, що колишній керівник СІЗО став «героєм» інформаційної провокації пропагандистів – закликав не виконувати накази української влади та співпрацювати з ворогом. 

В січні 2023 року окремі обвинувальні акти стосовно Гурякова і Усачова направили до суду. «Судитимуть колишнє керівництво херсонського СІЗО, яке "подарувало" установу окупантам», – написали на офіційному сайті ДБР.

На одному з засідань захисники Усачова наголосили на тому, що він не добровільно залишився працювати: окупаційна влада катувала його та застосовувала стосовно нього психологічний вплив, зокрема, погрожувала фізичною розправою йому та його родині.

Суд над Гуряковим в Одесі

Справа Ігоря Гурякова потрапила в Одесу – до Хаджибейського районного суду. Колегія суддів має заслухати сторони, врахувати показання свідків, вивчити докази і визначити, чи зрадив Ігор Гуряков присязі і добровільно перейшов на бік ворога.

У разі доведення його вини, чоловікові загрожує від 15 років позбавлення волі або довічне. В очікуванні вироку ексочільник Херсонського СІЗО утримується в Одеському слідчому ізоляторі. Ігор Гуряков не згоден з обвинуваченням. Він запевняє, що справа сфабрикована. 

Адвокати підсудного наголошують на тому, що він деякий час залишався в СІЗО лише тому, що не було наказу для евакуації, а в його установі перебувало понад 200 в’язнів, за яких він відповідав. На той момент слідчий ізолятор перебував під українською владою. Росіяни захопили його лише в травні 2022 року. Захисники також наголошують на тому, що пропагандистське відео з їхнім підзахисним записали під примусом та після катування.

Сторона обвинувачення доводить суду, що Ігор Гуряков добровільно пішов на співпрацю з ворогом. На думку прокурорів, російські військові викрадали його зовсім не для схиляння до співпраці, а з інших причин.

«Я не можу обмовити людину»

В жовтні Анатолія, який утримувався в Херсонському СІЗО до та під час окупації, допитали як свідка зі сторони обвинувачення, підключивши його по відеоконференції з виправної колонії, де він зараз відбуває покарання.

Свідок заявив, що Ігор Гуряков залишався на своїй посаді й під час окупації, коли установу захопили російські військові. За його словами, приблизно 1 травня озброєні російські військові увірвались до СІЗО. «Пан Гуряков разом з російськими військовими заходив до кожної камери, вони представлялись. Все це було звісно не цивільно», – розповів Анатолій.

Він додав, що всіх утриманців камер поклали обличчям до підлоги і розпитували, хто за що сидить. Шукали АТОвців. «Сказати, що було якесь свавілля я не можу, тому що людина не показала себе з цього боку. Обхід російський військових при ньому був, але бити, стріляти – такого не було», – сказав Анатолій.

Свідок зазначив, що тоді, на початку травня 2022 року, бачив Гурякова вперше і востаннє з російськими військовими. Він був недовго. Після цього обвинувачений зник.  

Допит продовжили адвокати обвинуваченого.

– Скажіть, будь ласка, за якими підставами ви зробили висновки, що Гуряков продовжував працювати, виконував обов’язки та інше, враховуючи, що після травня ви його в принципі не бачили?

– Я висновки зробив ці тому, що коли зайшла російська влада, і багато урків хто тікав, хто відмовився. Був переломний момент, коли вони переходили на російську сторону. Вирішували втекти чи залишитися. Пан Гуряков ходив із російськими військовими. Я не можу сказати, чи його змушували, чи він добровільно ходив. Я не можу обмовити людину, – відповів свідок.

«З мішками на голові»

Наприкінці березня 2025 року допитали останнього свідка сторони обвинувачення – Юрія. Наразі він перебуває під слідством, його підключили по відеоконференції зі слідчого ізолятора. Під час окупації Херсона він також утримувався у місцевому СІЗО. Суддя переконався, що свідку повідомили про його права і обов’язки та попросив зачитати присягу.

– Чи є у вас будь-які підстави для оговору Гурякова, – питає суддя.

– Ні.

Юлія Орел-Мельник, прокурорка Херсонської обласної прокуратури, почала з питань про події 2022 року.

– Скажіть, будь ласка, ви пам’ятаєте, коли установу було захоплено і коли вона перейшла під юрисдикцію Російської Федерації, якщо пам’ятаєте, місяць хоча б?

– Так, в травні. Вони зайшли на територію СІЗО, застрелили співкамерника.

– Скажіть, будь ласка, яку посаду, якщо пам’ятаєте, на той час займав Гуряков Ігор Станіславович?

– Був начальником СІЗО.

– Чи відомо вам, чи залишився після окупації Гуряков працювати в СІЗО або, можливо, в іншій колонії, якщо ви знаєте?

 – На скільки я знаю, він залишався до того моменту, поки його не поміняли на іншого, поки не поміняли повністю все. 

– А коли це було?

– Десь в червні.

Прокурорка також запитала, коли востаннє бачив свідок Гурякова.

– Останній раз я його бачив, коли ще була українська влада. Десь в січні.

– Ви ж казали в червні?

– Я його останній раз бачив при українській владі.

Свідок пояснив, що під час окупації пересуватись вільно не можна було і особисто він не бачив Гурякова в СІЗО. Всю окупацію Юрій просидів в Херсонському СІЗО. Його співкамерника без причини застрелили російські військові, які увірвались в установу.

Після прокурорки допит продовжили захисники Гурякова.

– Скажіть, будь ласка, а може ви від когось чули, що сталося з Гуряковим після того, як зайшли російські окупанти в травні на територію СІЗО? – запитала адвокатка Лілія Охримович.

– Їх вивезли потім, і Усачова, і Гурякова, з мішками на голові.

– Їх примусово вивезли?

– З мішками на голові, то ви мені скажіть.

Допит закінчили на питанні, чи відомо, яку посаду обвинувачений займав після червня 2022 року. Але свідку це не було відомо. 

Адвокати Гурякова подали клопотання про допит свідків захисту: співробітників Херсонського СІЗО, дружини та родичів Гурякова, а також деяких місцевих поліцейських. Дехто з цих свідків перебував у катівні разом із обвинуваченим. Вони також попросили про перерву, щоб надати контактні дані свідків і викликати їх до суду. Суддя задовольнив клопотання. Допит свідків захисту було призначено на наступні судові засідання.

«Залякування персоналу, насилля та заохочення до колаборації»

Організація «Захист в’язнів України» у своїй публікації вказує на те, що на початку повномасштабного вторгнення частина персоналу установ у Херсонській області не вийшла на роботу, а питання евакуації так і не вирішили через відсутність чітких інструкцій. Тривалий час питання евакуації пенітенціарних установ було незрозумілим, як для засуджених, так і для адміністрації установ. 

У своїй публікації в серпні 2022 року Мін’юст зазначив, що рішення про евакуацію засуджених та осіб, взятих під варту, а також оповіщення про її початок має приймати відповідні військові командування разом із військовими адміністраціями. Але правозахисники зауважують, що «за замовчуванням, Департамент з питань виконання кримінальних покарань мають право переміщувати осіб у виняткових обставинах, не чекаючи рішення від ВЦА, що могло б врятувати, хоч якусь частину в’язнів».

18 травня Державна кримінально-виконавча служба України розмістила допис про ситуацію на тимчасово окупованій ситуації. Більшість установ продовжили роботу через неможливість евакуації.

«Це було можливим доки держава-окупант не стала вживати агресивних дій щодо перебирання влади в установах ДКВС України. Так сталося зокрема на Херсонщині, стан справ у якій останнім часом широко обговорюється, – йдеться в публікації. – Фактичне захоплення установ супроводжувалось залякуванням персоналу, насиллям та заохоченням до колаборації. Не коментуючи дії конкретних посадовців установ Херсонщини доки оцінку не дасть український суд, можна лише констатувати фактичне захоплення Російською Федерацією контролю над установами ДКВС», – додається в публікації.

За словами адвокатки начальника Херсонського СІЗО Тетяни Бабкової, Гуряков отримував інструкцію щодо продовження роботи під час окупації. Суддя направив запит до Мін’юсту, щоб отримати копію такої інструкції у разі її існування і самостійно дослідити.

Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайтах «CPI».

Рекомендовано редакцією

«Звинувачувати кримчан у зраді України я вважаю цинічним»