УКРАЇНА: ХРОНІКА СУДОВОГО ПРОЦЕСУ НАД ПЕРЕСІЧНИМ ГРОМАДЯНИНОМ, ЗРАДЖЕНИМ СВОЇМ ТЕЛЕФОНОМ

48-річний українець Роман Жмарьов надсилав доньці по телефону мапи, які дозволяли визначити місцезнаходження Збройних Сил України. Чи є це злочином? У воєнний час – так, вирішили спецслужби, які його виявили, розшукали, а потім уклали з ним угоду про визнання винуватості. Задля прикладу.

Procès de
Суд у Кропивницькому (центральна Україна), понеділок, 17 жовтня. Зліва направо: обвинувачений Роман Жмарьов, його адвокат Богдан Урсаленко, суддя Олена Лук'янова, секретар судового засідання, прокурор Володимир Лещенко. © Лілія Кочерга
2 хв 38Приблизний час читання

Минулого тижня слухання було відкладено через повітряну тривогу. У понеділок, 17 жовтня, хоча і перерваний черговою повітряною тривогою, Ленінський районний суд у Кропивницькому, столиці Кіровоградської області (центральна Україна), виніс рішення у справі, яка є типовим злочином проти національної безпеки після запровадження воєнного стану 24 лютого, дня спроби захоплення країни Російською Федерацією.

Громадянин України, який сидить на лаві підсудних, Роман Сергійович Жмарьов, родом із сусідньої Дніпропетровської області. Народився у 1974 році, одружений, має двох повнолітніх дітей, освіта середня спеціальна, безробітний, має постійне місце проживання, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває. У 1990-х роках був двічі засуджений та відбував покарання у місцях позбавлення волі за злочини, пов'язані з обігом наркотиків.

СКРІНШОТИ ПОЗИЦІЙ ЗБРОЙНИХ СИЛ

Згідно з обвинувальним актом, 12 липня, перебуваючи вдома у Кропивницькому, обвинувачений надіслав своїй доньці за допомогою месенджера «Телеграм» скріншот мапи, на якій було зображено розташування українських військових у місті Слов’янськ Донецької області (східна Україна).

Пізніше того ж дня Жмарьов надіслав своїй доньці ще один скріншот мапи, на якій було позначено розташування збройних сил поблизу міста Авдіївка, що також знаходиться в Донецькій області. Надіслані мапи містили геолокаційні координати. Уповноважені державні органи таку інформацію не оприлюднюють.

Зачитуючи обвинувальний акт, прокурор Володимир Лещенко не пояснює, яким чином спецслужби виявили листування батька з донькою. Прокурор зазначає, що потерпілих у провадженні немає, матеріальних збитків не завдано. За його словами, Жмарьов звинувачується, відповідно до воєнного стану та кримінально-процесуального кодексу, у злочині «несанкціонованого розповсюдження інформації про переміщення озброєння та військових припасів Збройних Сил України або інших військових формувань».

Прокурор додає, що 12 вересня було укладено угоду про визнання винуватості між органами Служби безпеки України з одного боку та обвинуваченим з іншого. Сторони домовилися про умовне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі встановленням іспитового строку в 3 роки.

ПРИКЛАД ДЛЯ ВСІХ

За словами адвоката підсудного Богдана Урсаленка, на його підзахисного ніхто не тиснув і це був його особистий вибір – погодитися на угоду про визнання винуватості. «Мій клієнт, не знаючи про зміни в законодавстві, відправив ці знімки своїй доньці. Слідство встановило, що у нього не було наміру завдати шкоди Збройним силам», – сказав він.

Після цього пан Урсаленко звернувся до присутніх на слуханні журналістів. Він підкреслив, що його підзахисний є звичайним українським громадянином і не мав наміру завдавати шкоди своїй країні. «Суспільний інтерес цієї справи полягає в тому, щоб вказати на поведінку нашого розбещеного суспільства, адже у кожного є мобільний телефон, на який кожен може знімати фото і відео, аби люди, навіть не бажаючи цього, не заважали збройним силам та іншим підрозділам».

Жмарьов, зазначає він, розкаюється і обіцяє більше нічого подібного не робити. «Оскільки журналісти розкриють цю справу у ЗМІ, вони зроблять так, якщо дозволите мені таку аналогію, щоб його розп'яли сьогодні, аби інші люди знали, що не можна фотографувати геодані збройних сил, тому що ворог може використати їх і направити на ці координати безпілотники або навести свої ракети для того, щоб зашкодити нашій перемозі», – додає Урсаленко.

«Я НЕ ЗНАВ, ЩО ЦЕ НЕЗАКОННО»

Обвинувачений пояснив суду, що він тимчасово не працює, раніше працював у Польщі, а нещодавно отримав повістку до військкомату. «Мені прийшла повістка з військкомату, і поки я проходив медогляд, у мене виявили гепатит С. Я змушений ходити по лікарнях, мені призначили лікування, тому я зараз не працюю», – розповідає він.

Він продовжує: «Це були скріншоти з відкритих джерел, з «Карти Google», я не знав, що це незаконно. Я спілкувався з донькою, просто довів цю інформацію до її відома. Зараз, і як мені пояснили, так, я винен».

Наприкінці судового засідання суддя Ленінського районного суду Олена Лук'янова затвердила угоду про визнання винуватості та визнала обвинуваченого винним. Вона засудила його до п'яти років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки іспитового строку. Жмарьов зобов'язується періодично реєструватися в уповноваженого з питань пробації, повідомляти йому про зміну свого місця проживання та роботи. Мобільний телефон, який був вилучений як речовий доказ, йому повернуть.


Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Судовий репортер».